Хто отримає контроль над крипторинком в Україні?
Регулятор ринку капіталів НКЦПФР та Мінцифри вже декілька років ведуть виснажливу бюрократичну битву за контроль над ринком криптовалюти та інших віртуальних активів.
Зараз на рівні закону запобігання легалізації доходів закріплено право Мінцифри визначати політику AML (Anti-Money Laundering), а по закону про віртуальні активи регулятором крипторинку вважається НКЦПФР. Але по факту обидва закони не працюють.
У листопаді до Верховної Ради з різницею в тиждень подано два альтернативні законопроєкти 10225 та 10225−1 про оподаткування віртуальних активів. Тож битва двох візій регулювання ринку віртуальних активів із блокчейн-конференцій знов потрапила до стін парламенту. Законопроєкти одразу включають зміни в Податковий кодекс, нову редакцію закону «Про віртуальні активи» та косметичні зміни в інші закони.
Історія «віртуального» протистояння
У 2019 за новою редакцією закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…» 361-ІХ Мінцифра була визначена AML регулятором щодо постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів (ВА).
Але через 2 роки під час ухвалення базового закону про віртуальні активи сутичку за статус крипторегулятора виграла НКЦПФР. Несподівано в другому читанні закону 2074-IX «Про віртуальні активи» Мінцифри замінили на НКЦПФР. Чому НКЦПФР? Усе просто. У ЄС за регулювання крипторинку відповідає регулятор ринку капіталу European Securities and Markets Authority.
Мінцифри програло бюрократичну «битву», але не «війну». Закон 2074-IX «Про віртуальні активи» так і не вступив в силу, оскільки за перехідними положенням його положення активувалися лише, коли приймуть закон про оподаткування віртуальних активів. А дискусії про оподаткування крипти на різних експертних і «криптанських» рівнях точаться вже майже 8 років, але до змін в Податковий кодекс так і не дійшли. Насправді юридична техніка закону 2074-IX була достатньо аматорська, він одразу був не гармонізованим з на той час проєктом регуляції ЄС із крипти MiCA, тож можливо і добре, що закон так і залишився лише папірцем.
Розробкою «податкового» законопроєкту декілька років паралельно займалося Мінцифри та НКЦПФР. Було отримано грант від USAID. З цієї суми оплатили послуги міжнародної аудиторської компанії EY, яка розробила версію законопроєкту 10225 для НКЦПФР, яка б одночасно відповідала вимогам нової регуляції ЄС Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA). Проєкт вийшов великим і складним. До критики доєднався і голова «податкового» комітету ВР — Данило Гетманцев зараз публічно наголошує, що НКЦПФР «провалив» завдання, бо проєкт готували досить довго та без публічних дискусій.
Дайджест NV Преміум Щоденна розсилка матеріалів розділу NV Преміум. Десять найбільш популярних матеріалів за минулий день Підпишись Щодня
Через 10 днів після реєстрації в Раді проєкту 10225 від НКЦФР, нашвидкоруч був поданий і альтернативний проєкт 10225−1 від Мінцифри, який розробляли українські податкові радники. В пояснювальній записці 10225−1 наголошено, що «НКЦФР не було забезпечено розробку та прийняття відповідного нормативно-правового акту, що свідчить про відсутність завдання запуску в Україні працюючого ринку віртуальних активів серед пріоритетів її діяльності» та «Мінцифри продемонструвало здатність швидко й ефективно досягати результатів». Зрозуміло, пропонується, щоб Мінцифри стало головним регулятором віртуальних активів в Україні.
У чому різниця двох проєктів редакцій законопроєктів про віртуальні активи?
Якщо порівнювати версії нових редакцій про віртуальні активи, то вони дуже різні концептуально і в об’ємах регулювання.
Версія від НКЦПФР детально гармонізує з MiCA щодо жорстких вимог ЄС до криптопровайдерів, а проєкт Мінцифри 10225−1 пропонує в порівнянні з цим либеральні підходи, оскільки філософія Мінцифри та криптанів, що крипторинок краще ще «взростити». Хоча останній рік особисто я бачу в комітетах ВР пропозицію просто імплементувати норми ЄС, а не чекати, коли вступимо в ЄС і просити перехідний період.
Наприклад, у проєкті НКЦПФР вказано, що віртуальні активи не є засобом для здійснення платежів, крім токенів електронних грошей, які можуть бути лише в гривні та випущені українськими банками. А цифрові гроші НБУ не є віртуальним активом, а будуть новою формою гривні. Українські криптобіржі мають бути розташовані в Україні, а директор — бути громадянином України. Іноземні криптобіржі повинні бути з країн ЄС або країн, акцептованих НЦКПФР та НБУ. Авторизацію розглядають 40 днів в НЦКБФР. Пропонується бан на допуск до торгів віртуальних активів із вбудованою функцією анонімізації та російських криптоактивів. Криптобіржа зобов’язана зберігати проводки клієнтів 5 років. Криптопровайдери та крипторадники повинні вносити щорічну плату від 425 тис. грн на рік.
Мінцифри пропонує ліберальніший підхід. Наприклад, безстрокову авторизацію провайдерів за місяць після подачі документів за плату в 17 тис. грн для українських резидентів і 51 тис. грн для нерезидентів. Для консультації на крипторинку пропонується 10 річний період відсутності вимоги авторизації. Майнінг не потребує авторизації.
В чому різниця у філософії оподаткування віртуальних активів?
1. Альтернативний проєкт 10225−1 від Мінцифри пропонує оподатковувати ПнП та ПДФО фінансовий результат «на вихід з крипти». Тобто коли особа відчужує віртуальний актив (ВА) в обмін повністю або частково на гроші, товар, послугу. Базою є різниця між договірною вартістю відчуження ВА та вартістю придбання або емісії (майнінгу) ВА. Якщо ВА обмінювати на ВА, то ця операція не потрапляє в облік. Проєкт від НКЦПФР пропонує оподатковувати будь-яке відчуження (і обмін ВА на ВА), якщо призводить до приросту капіталу.
2. Проєкт НКЦПФР пропонує вести окремий облік результатів, як по цінним паперам, щодо кожного виду ВА, а альтернативний проєкт — два види обліків: облік за службовими токенами (utility token) та іншим ВА.
3. Ставки ПнП і ПДФО за основним проєктом — 18%, а в альтернативному для фінансового результату до 7 млн грн пропонують для перших 3 років пільгову ставку ПДФО — 5%, потім ставку 9% іще 5 років і тільки через 8 років ставку — 18%. Ясна річ, через 8 років стандартна ставка ПДФО може змінитися і взагалі бути розбита на прогресивну шкалу.
4. Проєкт НКЦПФР забороняє платникам єдиного податку операції з ВА, альтернативний не забороняє консалтинг щодо ВА та відчуження службових токенів, емітованих самим платником ЄП.
5. Проєкт НКЦПФР пропонує криптопровайдерам утримувати ПДФО з інвестиційного прибутку клієнтів, а альтернативний лише подавати інформацію в ДПС та зберігати записи про доходи та витрати на придбання ВА клієнтами протягом 3 років.
6. Проєкт НКЦПФР звільняє від ПДВ операції з ВА, якщо це не опосередкована поставка об’єкту цивільних за ВА з індивідуальними ознаками. А альтернативний пропонує не звільняти службові токени.
7. Проєкт НКЦПФР звільняє від ПДВ надання послуг, пов’язаних з оборотом ВА у вигляді обміну ВА та переказу. Альтернативний звільняє будь-які послуги, пов’язані з оборотом ВА, окрім консалтингових.
